#: locale=uk
## Випливаюче вікно
### Тіло
htmlText_4BA4FAFC_5DCE_A2B9_41C0_8445032FD137.html = В долині Нічлави та Циганки
Довжина річки Нічлави, лівої притоки Дністра, становить 83 км. Середньовічна назва – Сарнік. Річка бере свій початок з урочища «Нічлави», що розташоване в селі Крогулець. Має три притоки: Циганку, Драпалку та Нічлавку. Остання - найбільша. Цікаво, що у місті злиття права притока Нічлавка більш повноводніша, тому часто на картах назва Нічлавка прослідковується аж до гирла. Нижче Висічки річка утворює каньйон.
Долина Нічлави надзвичайно багата на об’єкти культурно-історичної та природної спадщини. В межах долин Нічлави і її приток знаходяться одні із найвідоміших печер регіону – Оптимістична, Кришталева та Озерна. Поблизу місця впадіння знайдено унікальний Михалківський скарб. Дерев’яна церква св. Миколая у селі Сапогів, замки у Висічці та Кривче також знаходяться на берегах Нічлави і її притоки Циганки.
Замок у Висічці
Час побудови замку у Висічці невідомий. Також немає відомостей про першого і наступних власників. Замок був чотиристороннім, з чотирма кутовими вежами. Увесь пагорб був оточений високим муром. Перша згадка про твердиню датується 1672 роком, коли його захопили і зруйнували турки. Майже 150 років замок лежав в руїнах. У 1800 році переходить у власність родини Чарковських. Вже через 20 років власниця Висічки Марія Голейовська-Чарковська перетворила зруйнований будинок на території замку у неготичний двоповерховий житловий палац.
У 1900 році замок-палац зазнав пожежі, після чого його власник Цирил Чарковський наказав разібрати замкові стіни та в’їзну вежу. Було засипано рови з напільної сторони. У 1910 році він провів реконструкцію палацу. Палац розвалили також, зберігся лише фундамент та підвали. Після Другої світової війни замок розібрали до фундаментів. У 1991 році із мотивів безпеки місцева влада знесла частину південно-західної башти, від неї залишився лише мур на висоту першого ярусу.
Найкраще до сьогодні збереглася лише південно-східна двоярусна шестигранна башта висотою близько 10 м.
Замок у Кривче
У 1639 році тодішні власники поселення Контські на високому лівому березі річки для контролю шляху, що вів до Дністра, побудували замок: чотирикутний у плані, із чотирма баштами, з’єднаних між собою муром 7 метрів заввишки та 2 метри завтовшки.
В’їзна брама вела до палацу, що був прибудований до західного замкового муру. Для надійнішої оборони навколо трьох сторін фортеці були викопані сухі рови, а з четвертого, північного, боку її захищало стрімке урвище. У той час замок вважався одним із найкраще укріплених на Західному Поділлі. Незважаючи на це і туркам, і татарам, і козакам не раз вдавалося його захоплювати.
Після першого поділу Речі Посполитої 1772 року замок втрачає оборонне значення і слугує тодішнім власникам Голейовським резиденцією. У середині ХІХ ст. споруду викупили і розібрали замкові будівлі для спорудження гуральні та господарських приміщень. У 1946 році місцева влада розібрала фортечні стіни та в’їзну вежу для будівництва дороги.
Реставрувати замкові споруди та навіть створити невеликий туристичний готель намагались у 20-х роках ХХ ст. На початку 90-х років місцеве сільгосппідприємство провело часткове відновлення замку: розчистили від землі і сміття дві башти, вкрили одну з них гонтовим дахом та відбудували між ними мур товщиною 1,3 метри і висотою 4 метри.
Костел у Кривче
Замковий костел Непорочного Зачаття Діви Марії у селі Кривче збудований у 1650 році як оборонний храм у стилі ренесансу і знаходиться неподалік від замку, датованого на 11 років раніше. Це – одна з найдавніших католицьких святинь Тернопільської області.
За деякими даними він постав із перебудованої замкової порохівні. За іншими - пербудова порохівні здійснена в 1723 році. Храм служив усипальницею магнатів Голійовських.
Невелика будівля костелу споруджена у вигляді прямокутної базиліки, вирізняється своїми простими, суворими формами. Храм містить невеликі віконця і двері, обведені кам'яним ренесансним порталом з невибагливим різьбленням. Дах покритий бляхою, а над входом розмістився акуратний навіс, добудований в наш час. Фактично все, чим він зовні відрізняється від будинку – це невелика гостра башточка на даху і два залізних хрести.
При радянській владі у приміщеннях святині був розташований склад. На сьогодні храм повернули римо-католицькій громаді.
Печера Кришталева у Кривче
Найвідомішим туристичним магнітом Кривче є гіпсова печера Кришталева, відома з 1721 року. Вона розміщена на вузькому вододільному плато між річкою Циганкою та Семеновим потоком. Вхід у печеру на висоті 60-70 м від рівня русла річки. Свою назву вона отримала завдяки гіпсовим утворенням – різнокольоровим кристалам. Печера вимита підземними водами в товщі крупнокристалічного гіпсу неогенової системи.
Температура в печері впродовж року становить близько 11°C. Загальна довжина розвіданих на сьогодні ходів сягає 23 кілометри. Довжина туристичного маршруту складає 2,5 кілометри. Для його проходження не потрібно спеціального одягу і взуття, а широкі ходи, велика кількість залів, химерні гіпсові нарости та освітлення роблять Кришталеву однією із найвідвідуваніших у Європі.
Церква у Сапогові
Церква св. Миколая у селі Сапогів була побудована у 1777 році у стилі подільської та галицької школи народної архітектури. Вона дерев’яна, тридільна, триверха, оперезана піддашшям. Усі зруби квадратні, мають однакову висоту. Кожна частина має склепіння. Церква крита гонтом, який також є на стінах над опасанням. Нижня частина стін обшита тонкими дерев'яними планками. Усі три куполи восьмикутної форми. До сьогодні збереглися старовинні металеві хрести.
У 1883 році до вівтаря прибудували кам'яну захристію, до бабинця - довгий присінок, а покрівлю замінили. У 70-тих роках ХХ ст. здійснено реставрацію храму – замінили ґонтове покриття і розібрали стару захристію. У 1989 році тут проводилися відновлювально-реставраційні роботи.
Каркасна дерев'яна дзвіниця, яка збудована сучасними майстрами без жодних проєктів, покрита також гонтом. Перший ярус дзвіниці має широкий дах, що нагадує піраміду, над ним знаходиться невелика галерея. Купол дзвіниці аналогічний по формі до куполів храму.
Церковне подвір’я обнесене кам'яним муром, який містить дві брами на протилежних сторонах.
Церква св. Миколая повноправно входить у п'ятірку найкрасивіших релігійних споруд Тернопільщини, збудованих з дерева і належить до пам'яток архітектури національного значення.
+380 98 158 3692
info@dnister.org
facebook.com/TeplePodillia
Instagram: teple_podillia
www.dnister.org
В долині Нічлави та Циганки
Довжина річки Нічлави, лівої притоки Дністра, становить 83 км. Середньовічна назва – Сарнік. Річка бере свій початок з урочища «Нічлави», що розташоване в селі Крогулець. Має три притоки: Циганку, Драпалку та Нічлавку. Остання - найбільша. Цікаво, що у місті злиття права притока Нічлавка більш повноводніша, тому часто на картах назва Нічлавка прослідковується аж до гирла. Нижче Висічки річка утворює каньйон.
Долина Нічлави надзвичайно багата на об’єкти культурно-історичної та природної спадщини. В межах долин Нічлави і її приток знаходяться одні із найвідоміших печер регіону – Оптимістична, Кришталева та Озерна. Поблизу місця впадіння знайдено унікальний Михалківський скарб. Дерев’яна церква св. Миколая у селі Сапогів, замки у Висічці та Кривче також знаходяться на берегах Нічлави і її притоки Циганки.
___
Добратися до Кривче
Автомобілем:
- зі Львова через Тернопіль відстань 262 км (4 год 30 хв);
- із Києва через Рівне відстань 603 км (7 год 47 хв);
- з Одеси через Умань і Тернопіль відстань 800 км (10 год 32 хв).
Автобусом:
- зі Львова: автобус Львів – Кам’янець – Подільський до Борщева (2 відправлення в день), далі транзитні автобуси до Кривче (9 відправлень в день);
- з Кам’янця-Подільського: транзитні автобуси (1 відправлення в день) або до Іване-Пусте (3 відправлення в день), далі на Борщів (9 відправлень в день);
- з Тернополя: транзитні автобуси (9 відправлень в день);
- з Борщева: транзитні автобуси (9 відправлень в день).
Поїздом:
- зі Львова: Львів – Чернівці до Чорткова (1 відправлення на добу), далі автобусом (транзитні автобуси (9 відправлень в день);
- з Києва: до Кам’янця-Подільського (1 відправлення на добу), далі автобусом;
- з Одеси: на Тернопіль (3 відправлення на добу), далі автобусом.
Інформаційна та організаційна підтримка Теплого Поділля
+380 98 158 3692
info@dnister.org
facebook.com/TeplePodillia
Instagram: teple_podillia
www.dnister.org
В долині Нічлави та Циганки
Довжина річки Нічлави, лівої притоки Дністра, становить 83 км. Середньовічна назва – Сарнік. Річка бере свій початок з урочища «Нічлави», що розташоване в селі Крогулець. Має три притоки: Циганку, Драпалку та Нічлавку. Остання - найбільша. Цікаво, що у місті злиття права притока Нічлавка більш повноводніша, тому часто на картах назва Нічлавка прослідковується аж до гирла. Нижче Висічки річка утворює каньйон.
Долина Нічлави надзвичайно багата на об’єкти культурно-історичної та природної спадщини. В межах долин Нічлави і її приток знаходяться одні із найвідоміших печер регіону – Оптимістична, Кришталева та Озерна. Поблизу місця впадіння знайдено унікальний Михалківський скарб. Дерев’яна церква св. Миколая у селі Сапогів, замки у Висічці та Кривче також знаходяться на берегах Нічлави і її притоки Циганки.
Добратися до Кривче
Автомобілем:
- зі Львова через Тернопіль відстань 262 км (4 год 30 хв);
- із Києва через Рівне відстань 603 км (7 год 47 хв);
- з Одеси через Умань і Тернопіль відстань 800 км (10 год 32 хв).
Автобусом:
- зі Львова: автобус Львів – Кам’янець – Подільський до Борщева (2 відправлення в день), далі транзитні автобуси до Кривче (9 відправлень в день);
- з Кам’янця-Подільського: транзитні автобуси (1 відправлення в день) або до Іване-Пусте (3 відправлення в день), далі на Борщів (9 відправлень в день);
- з Тернополя: транзитні автобуси (9 відправлень в день);
- з Борщева: транзитні автобуси (9 відправлень в день).
Поїздом:
- зі Львова: Львів – Чернівці до Чорткова (1 відправлення на добу), далі автобусом (транзитні автобуси (9 відправлень в день);
- з Києва: до Кам’янця-Подільського (1 відправлення на добу), далі автобусом;
- з Одеси: на Тернопіль (3 відправлення на добу), далі автобусом.
Інформаційна та організаційна підтримка Теплого Поділля